Комментарий автора: На самом деле этот стих обращен к одному человеку, который живет за 3500 км от меня, да и это только по прямой линии... Мы ни разу не виделись. Правда переписываемся ("что я пишу рукой") и уже даже говорили по телефону. Это также верующий человек, наш брат во Христе. Он действительно возможно скоро приедет сюда - в Украину и я с нетерпением жду этой встречи. И мне интересно, на сколько его впечатление обо мне будет сходится с той, какая я есть.
Мария Пономарева,
Винница, Украина
Я верующая и хочу служить Господу всем, что Он мне дал. Мне сейчас 17,5 лет. Покаялась в детстве, крещение приняла в августе 2007 года. Член баптистской церкви "Дом Евангелия", что расположена на ул. Максимовича 3а. Раньше несла служение в хоре, сейчас - в Воскресной школе, в классе, где детям от 3 до 4,5 лет. Люблю Его всем сердцем и хочу, чтобы Он совершал Свои дела и через меня. Это самое большое для меня благословение от Него. Слава Господу за то что Он сделал для меня в этой жизни!!! Бог добр ко мне!!! e-mail автора:hadassah_mary@mail.ru
Прочитано 7729 раз. Голосов 1. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Это ж где ж красота такая снята? Так и хочется духом каким-нибудь нечеловеческим стать и унестись на эту картинку:))))
А образы там всякие - по боку! Чего их зазря создавать-то?..))))
Игорь
2009-05-27 04:34:16
Думаю что этому человеку очень повезло, и не каждая девушка на самом деле пишет стихи, тем болие такие. И еще думаю что то парень должен радоваться и не зевать что бы не пропустить свое счастье.
Проза : Студентки - Таисия Кобелева У новелі «Студентки» образ Єви-Ніколь і її брата Джеймса, як іноземців, я вибрала не просто так. Кожна людина, стаючи християнином, отримує від Бога якесь завдання, щоб виконати Його план спасіння людства. Іноді людина виконує це завдання далеко віл свого дому. Ніколь не вважала це місто своїм домом назавжди, вони з братом постійно чекали можливості повернутись на Батьківщину. Так само кожен християнин вважає Землю своїм тимчасовим домом. Тут він виконує Божий задум для нього, адже всі люди народились не просто так.\\r\\n В образі Джеймса показаний той старший брат, про якого мріє кожен. Джеймс опікується своєю сестрою і докладає до її навчання чималих зусиль. Він став опорою своїй молодшій сестрі, яка сама б не вижила в чужій країні і чужому місті.\\r\\n Коли Єва познайомила Лізу, а Джеймс Олега, з Богом, вони виконали своє завдання тут і могли повернутись додому.\\r\\n Ліза і Настя на початку твору – символи дівчат, які вважають, що усім для повного щастя, не вистачає бойфренда. Тому вони більше ніяк не могли пояснити веселий настрій своєї сусідки.\\r\\n Ліза – людина, яка шукає сенс свого життя, шукає наполегливо. Будучи на дні відчаю, вона спочатку піддається йому і кидається на Єву з ножем, потім кидає її під машину. Злякавшись свого вчинку, дівчина трішки бере свої відчуття під контроль і зривається на Насті. На самому дні відчаю Бог подав їй свою Руку через пісню, яку вона почула через відкриті вікна Дому Молитви. Там лунала пісня Олександра Бейдика «Отпусти».\\r\\n Настя – образ впертих людей, яким не жаль нікого, крім себе. Однак в кінці твору вона теж приходить до Бога.\\r\\n
