Сейчас на сердце тяжело,
Пред Господом склоню колени.
Стою в молитве горячо,
Молясь я забываю время.
Кричу- Господь! Мне помоги,
Твоя любовь ведь безгранична.
Как я хочу, чтоб был таким,
Каким Ты хочешь, мой Всевышний.
Все искренне, все от души,
Слова текут бурным потоком.
Ты мой Господь, лишь только Ты,
Твоя всегда нужна забота.
Ты мой Отец и знаю я,
Не бросишь в руки мои камень,
Когда прошу хлеб у Тебя,
Я неуслышанным не встану.
Вспять никогда не поверну.
Нет, не было мне очень плохо,
Были друзья вокруг меня,
Но с ними был я одиноким.
Никто из них жизнь не отдаст,
За грех мой не пойдет на плаху.
Любить не будет, как себя,
За боль мою не будет плакать.
Спасибо, что познал Тебя,
Спасибо, что открыл мне двери.
Твоя любовь со мной всегда,
И я в невидимое верю.
Прочитано 5109 раз. Голосов 5. Средняя оценка: 4,2
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Очень хороший стих!Отражает состояние души и отношение к Богу. Благославений Вам!!
Valentina Welker
2008-01-29 14:56:08
Очень хороший стих!Отражает состояние души и отношение к Богу. Благославений Вам!!
женя блох
2009-02-10 06:19:49
Когда прочитала,то сердце рыдало,
хотело в обьятья Отца! Его прославлем,
Он свет возжигает,сосуд наполняя певца.
А время придет ты с мудрыми девами,
в сосуде полном любви к вратам подойдешь ине рифму проверят,
умножил талант ли ты!
Проза : Студентки - Таисия Кобелева У новелі «Студентки» образ Єви-Ніколь і її брата Джеймса, як іноземців, я вибрала не просто так. Кожна людина, стаючи християнином, отримує від Бога якесь завдання, щоб виконати Його план спасіння людства. Іноді людина виконує це завдання далеко віл свого дому. Ніколь не вважала це місто своїм домом назавжди, вони з братом постійно чекали можливості повернутись на Батьківщину. Так само кожен християнин вважає Землю своїм тимчасовим домом. Тут він виконує Божий задум для нього, адже всі люди народились не просто так.\\r\\n В образі Джеймса показаний той старший брат, про якого мріє кожен. Джеймс опікується своєю сестрою і докладає до її навчання чималих зусиль. Він став опорою своїй молодшій сестрі, яка сама б не вижила в чужій країні і чужому місті.\\r\\n Коли Єва познайомила Лізу, а Джеймс Олега, з Богом, вони виконали своє завдання тут і могли повернутись додому.\\r\\n Ліза і Настя на початку твору – символи дівчат, які вважають, що усім для повного щастя, не вистачає бойфренда. Тому вони більше ніяк не могли пояснити веселий настрій своєї сусідки.\\r\\n Ліза – людина, яка шукає сенс свого життя, шукає наполегливо. Будучи на дні відчаю, вона спочатку піддається йому і кидається на Єву з ножем, потім кидає її під машину. Злякавшись свого вчинку, дівчина трішки бере свої відчуття під контроль і зривається на Насті. На самому дні відчаю Бог подав їй свою Руку через пісню, яку вона почула через відкриті вікна Дому Молитви. Там лунала пісня Олександра Бейдика «Отпусти».\\r\\n Настя – образ впертих людей, яким не жаль нікого, крім себе. Однак в кінці твору вона теж приходить до Бога.\\r\\n
